Маштаб Тексту
Інтервал між літерами
Зображення
Колір
Закрити панель

Рабство XXI століття — торгівля людьми

Торгівля людьми: визначення, причини, форми

Торгівля людьми – форма сучасного рабства та порушення прав людини. Це проблема, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної з країн світу, зокрема України.

Що таке торгівля людьми?

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», «торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином».

Отже, торгівля людьми – злочинна діяльність проти прав людини. За статистикою, це третій за прибутковістю вид злочинної діяльності у світі, після продажу зброї та наркотиків.

Торгівля людьми — злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.

 

Причини торгівлі людьми

Існує багато причин торгівлі людьми. Кожну з них не варто розглядати окремо, адже вони «працюють» в комплексні та пов’язані між собою.

До внутрішніх чинників належать:

  • соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
  • домашнє насильство, інші прояви гендерної нерівності;
  • девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
  • викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
  • привабливість кращого життя за кордоном. Також — погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать такі:

  • спрощення можливостей для подорожування;
  • лояльність законодавства багатьох країн світу до проституції;
  • попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
  • попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати (наприклад, через небезпечні умови праці тощо).

 

Хто може стати жертвою торгівлі людьми?

Немає єдиного портрета постраждалого від торгівлі людьми. Жертвою торгівців людьми може стати будь-хто, незалежно від віку та статі.

Найчастіше під загрозою потрапити до лап торгівців людьми перебувають:

  • незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
  • молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з сімей, які належать до вразливих груп населення;
  • сільське населення;
  • внутрішньо переміщені особи;
  • іноземні громадяни – трудові мігранти;
  • постраждалі від насильства, у тому числі сексуального;
  • особи з низьким рівнем доходів, малозабезпечені особи;
  • люди з проблемами психічного здоров’я.

Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями є:

  • жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні;
  • чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені;
  • діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

 

Види та форми торгівлі людьми

Торгівля людьми передбачає різні види та форми експлуатації людини. Вони наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є воля і гідність людини.

Об’єктивна сторона торгівлі людьми може виражатися у таких формах:

  • продаж людини;
  • платна передача або одержання людини;
  • вербування, переміщення, переховування людини.

Суб’єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Злочинець здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу з метою подальшої експлуатації людини.

 

Форми експлуатації

1. Примусова праця — будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

Основні ознаки:

  • недобровільний характер роботи;
  • відсутність дійсної трудової угоди, утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;
  • робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;
  • погані умови проживання;
  • повна залежність від експлуататора;
  • примусова консумація.

2. Рабство — стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

3. Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану — це:

  1. будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видати заміж (без права її відмови). Такі дії можуть здійснювати над жінкою її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб. Чоловік жінки, його родина або його клан мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;
  2. будь-який інститут чи звичай, через  який дитина передається іншій особі з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

4. Сексуальна експлуатація — використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

Ознаки сексуальної експлуатації:

  • недобровільний характер роботи;
  • неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

5. Використання у порнобізнесі — залучення особи до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів та матеріалів порнографії.

6. Примусова вагітність – це

  1. посягання на волю, життя та здоров’я жінки, пов’язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного;
  2. використання репродуктивної функції організму жінки без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

7. Вилучення органів людини — вилучення з організму людини її складової частини. Може відбуватись без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

8. Проведення дослідів над людиною без її згоди — незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров’я.

9. Використання у жебрацтві — організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом. Може відбуватись шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

10. Втягнення в злочинну діяльність — вплив на особу з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах. Це можуть бути:

  • примушення до крадіжок,
  • виготовлення та/або перевезення та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів,
  • торгівля зброєю,
  • викрадення та/або збут автотранспортних засобів, тощо.

11. Використання у збройних конфліктах — використання особи, яка знаходиться у підневільному стані, для виконання нею бойових завдань. Ці завдіння, зокрема, пов’язані з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави тощо.

12. Усиновлення з метою наживи — взяття на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи доньки з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

13. Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

14. Залучення у боргову кабалу — це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю. Проте цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу. Також, тривалість такої роботи не обмежена і характер її не визначений.

 

Захист постраждалих від торгівлі людьми в Україні

В Україні створено законодавчу базу для боротьби з торгівлею людьми. Зокрема прийнято Закон України «Про протидію торгівлі людьми», розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 №29 Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми.

Права постраждалих від торгівлі людьми

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право на встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Для цього необхідно звернутися до місцевої державної адміністрації із відповідною заявою. Така особа може звернутися також до органів Національної поліції щодо захисту своїх прав і свобод.

Особа, якій встановлено статус особи, постраждалої від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги. Також така особа має право на безоплатне одержання:

  • інформації щодо своїх прав та можливостей;
  • медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
  • тимчасового розміщення в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми;
  • відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли;
  • одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, на території України, крім вищезазначених прав, має також право на:

  • безоплатне отримання послуг перекладача;
  • тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців;
  • постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

 

Допомога постраждалим від торгівлі людьми

Дніпро

Один із напрямків діяльності нашого Міського центру соціальних служб – допомога постраждалим від торгівлі людьми. У разі потреби ви можете звернутися за кваліфікованою соціальною підтримкою до наших спеціалістів.

Дніпровський міський центр соціальних служ
Адреса: вул. Новосільна, буд. 21Телефони: 056 767-18-46

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Амур-Нижньодніпровському районі
Адреса: вул. Кожум’яки, буд.11
Телефони: 063 477-70-01

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Індустріальному районі
Адреса: вул. 20-річчя Перемоги, 15
Телефони: 099 134-35-24

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Новокодацькому районі
Адреса: вул. Новоорловська, буд. 2/92
Телефони:  050 080-69-64

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Самарському районі
Адреса: вул. 20-річчя Перемоги, 15
Телефони: 099 540-51-12

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Соборному районі/
Адреса: пл. Шевченка, 7
Телефони: 096 558-47-70

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Центральному районі
Адреса: вул. Новосільна, 21
Телефони: 096 856-18-00

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Чечелівському район
Адреса: просп. Сергія Нігояна, 3
Телефони: 063 284-93-29

Відділ Дніпровського міського центру соціальних служб в Шевченківському районі
Адреса: вул. Михайла Грушевського, 70
Телефони: 066 964-69-08.

 

Україна

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:

зі стаціонарних телефонів в Україні – 0 800 505 501
з мобільних телефонів в Україні – 527
електронні консультації – www.527.org.ua

Урядова лінія з протидії торгівлі людьми
15-47

Департамент міграційної поліції НПУ
098 481 03 45

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
0 800 501 720

 

Будьте обережними та обізнаними щодо торгівлі людьми! Читайте також статтю «Торгівля людьми: розпізнати та захиститись».