Маштаб Тексту
Інтервал між літерами
Зображення
Колір
Закрити панель

Різні, але корисні: відмінності між формами влаштування дітей у сім’ю

Сімейні форми виховання та патронат

У наших соцмережах ми часто розповідаємо вам про сімейні форми виховання та патронат. Це — форми  влаштування у сім’ї дітей, батьки яких, з певних причин, не можуть опікуватись ними. Їх загальна мета — дати дитині можливість рости та розвиватись у родинному колі, нехай і не з біологічними батьками.

Незважаючи на спільну мету, між формами влаштування дітей у сім’ї є відмінності. Кожна з них має свої причини до влаштування дитини, умови та завдання, з якими пересічному громадянину важко розібратись самотужки. Проте, коли в житті ми стикаємося із цими явищами, маємо бути обізнані щодо всіх нюансів. Від них залежить належний захист інтересів дитини та її щасливе майбутнє.

Тож сьогодні пропонуємо вам розібратись у відмінностях між усіма сімейними формами виховання та патронатом над дитиною.

 

Сімейні форми виховання

Сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ДПБП), є:

Усиновлення — прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Опіка та піклування встановлюються над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування – над дитиною у віці від 14 до 18 років.

Прийомна сім’я – це сім’я, яка добровільно взяла від 1 до 4 дітей на виховання та для спільного проживання.

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — це сім’я, яка бере на виховання та для спільного проживання від 5 до 10 дітей.

До усіх цих форм сімейного виховання влаштовуються діти, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування

 

Патронат над дитиною

Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Важливо розрізняти, що патронат, хоч і передбачає влаштування дитини у сім’ю, не є сімейною формою виховання. Це оплачувана соціальна послуга, яку надає патронатний вихователь — особа, яка за участю членів своєї сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Під патронат влаштовують дітей, які потрапили у складні життєві обставини, незалежно від того, чи їм був призначений статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. 

 

Усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім’я, ДБСТ та патронат: порівняння

Для того, щоб краще зрозуміти суть кожної форми влаштування дитини в сім’ю, пропонуємо поглянути на табличку. У ній ми зібрали інформацію по ключовим критеріям, які допоможуть виокремити спільне та відмінне між усиновленням, опікою/піклуванням, прийомною сім’єю, ДБСТ та патронатом.

 

СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ

ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ

Усиновлення Опіка Піклування Прийомна сім’я Дитячий будинок сімейного типу

Які діти можуть бути влаштовані у форму виховання?

  • Діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування.
  • Діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування.
  • Діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування.
  • Діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування.
  • Діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування.
Діти, які опинились у складних життєвих обставинах

Вік дитини, яку влаштовують у форму виховання

Від 2 місяців до 18 років До 14 років Від 14 до 18 років До 18 років До 18 років До 18 років

Статуси сторін у формі виховання (сімейні відносини)

 

Дитина береться у сім’ю на правах рідного сина/доньки.

 

Усиновлювачі набувають прав та обов’язків рідних батьків відносно дитини.

Опікун є законним представником дитини. Піклувальник є законним представником дитини. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей.

 

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами

Батьки-вихователі є законними представниками дітей-вихованців.

 

Патронатний вихователь, за участю членів своєї сім’ї, надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.

Хто може брати дитину у форму виховання?

  • Дієздатна особа віком не молодше 21 року (окрім випадків, коли усиновлювач – родич дитини). Усиновлювач повинен бути старшим за дитину не менше, ніж на 15 років. Якщо усиновлюється повнолітня особа, різниця у віці повинна становити не менше 18 років; 
  • подружжя;
  • особи, які проживають однією сім’єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
  • чоловік, з яким мати дитини перебуває у шлюбі (якщо дитина має лише матір);
  • жінка, з якою батько дитини перебуває у шлюбі (якщо дитина має лише батька);
  • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, — один чоловік або одна жінка.
Повнолітня дієздатна особа.

 

Призначається переважно особа, яка перебуває у родинних стосунках з дитиною.

Повнолітня дієздатна особа.

 

Призначається переважно особа, яка перебуває у родинних стосунках з дитиною.

Окрема працездатна особа або подружжя Повнолітні працездатні особи Особа, яка виявила бажання виконувати обов’язки патронатного вихователя на професійній основі, а також має:

  • повнолітнього члена сім’ї , який готовий бути добровільним помічником патронатного вихователя у догляді за дитиною;
  • належні житлово-побутові умови за місцем свого фактичного проживання.

 

Хто виносить рішення про влаштування у форму виховання?

Суд Орган опіки і піклування або суд Орган опіки і піклування або суд Орган опіки і піклування Орган опіки і піклування Орган опіки і піклування

Строк перебування дитини у формі виховання

Безстроково

До 14 років.

 

Після досягнення дитиною 15-ти років опікун без додаткового рішення стає піклувальником з відповідними правами та обов’язками.

До 18 років

До 18 років.

 

Якщо дитина продовжує навчання, – то до закінчення закладу освіти.

 

Особи з інвалідністю, за їхнім вибором, можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення 23-річного віку незалежно від проходження навчання.

До 18 років.

 

Якщо дитина продовжує навчання, – то до закінчення закладу освіти.

 

Особи з інвалідністю, за їхнім вибором, можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення 23-річного віку незалежно від проходження навчання.

До 3 місяців.

 

Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про його продовження не більш як до 6 місяців.

 

* Під час воєнного та надзвичайного стану строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя визначає служба у справах дітей.

Матеріальне забезпечення

Передбачена державна соціальна допомога при усиновленні дитини (у разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину).  Передбачена державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

 

Передбачена державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

 

Передбачена державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на кожну прийомну дитину.

 

Одному із прийомних батьків виплачується також грошове забезпечення.

Передбачена державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на кожну дитину-вихованця.

 

Обом батькам-вихователям виплачується грошове забезпечення.

Патронатний вихователь на професійній основі доглядає та виховує дитину. Патронатний вихователь повинен бути працевлаштований лише як патронатний вихователь.

 

На утримання влаштованих дітей патронатному вихователю виплачується соціальна допомога.

Кількість дітей, яких забезпечують вихованням

Залежно від можливостей усиновлювача

 

Залежно від можливостей опікуна Залежно від можливостей піклувальника Від 1 до 4 дітей Від 5 до 10 дітей (гранична кількість – 10 дітей включно з біологічними). До 5 дітей

 

Отже, бачимо, що відмінності є, і досить суттєві. Проте маємо пам’ятати — вони зумовлені прагненням якнайкраще забезпечити права та захистити інтереси дитини, що залишилась без батьківського піклування. Любов, турбота та підтримка, яку отримають ці діти завдяки вихованню у сім’ях, допоможуть їм підготуватись до самостійного дорослого життя та збудувати щасливе майбутнє.