Зранку, за будь-яких погодних умов і обставин, – до Дніпровського міського територіального центру на робочу нараду. Потім, захопивши смачні обіди, – за покупками до магазину і аптеки. А далі – до підопічних, аби обігріти своєю увагою і підтримкою… Такий алгоритм вже давно є звичною і приємною справою для соціального робітника.
Як допомагають соціальні робітники?
Цей спеціаліст — справжня знахідка для стареньких, які обслуговуються у відділенні “догляд вдома” і майже не виходять на вулицю. Саме соцробітник допомагає їм у самообслуговуванні, стає для них без перебільшення “руками” і “ногами”, а за сумісництвом психологом, опорою і другом. Саме він обов’язково прослідкує за дотриманням особистої гігієни підопічного, підтримує його руховий режим, режим прийому їжі та допоможе хоча б мінімально пересуватися в побутових умовах.
– Наразі Міський територіальний центр обслуговує 11,6 тис осіб, з них 6 тисяч – обліковуються у відділенні догляду вдома, – зазначила Тетяна Литвин, заступниця директора Міського територіального центру в Новокодацькому районі. – Соцробітники роблять все можливе для покращення життя підопічних: роблять закупки продуктів та ліків, допомагають у господарстві, оплачувати комунальні платежі, відвідувати медичні та інші установи тощо.
Одна з таких соцробітників – пані Марина Хурса. Ця дівчина за спеціальністю фінансистка, але за покликом серця обрала роботу соцробітника, яку вже встигла полюбити.
– Я маю 16 підопічних, усі жінки, для мене вони “мої дівчата”, – розповіла Марина і відповіла на питання, чим їй подобається її справа: – це підтримка людей поважного віку, які залишилися сам на сам, це дуже важливо. Мені подобається, що вони веселішають з моїм приходом, тим більше зараз, у такий час, в них піднімається настрій.
І для “дівчаток” Марина – справді найкраща подруга. Ось так відгукується про наш сервіс пані Галина, переселенка з Донбасу:
– Я, якщо чесно, просто вражена, що є такі світлі люди, як Марина, що завжди готові допомогти. Якби не Міський терцентр, я би просто не знала, що робити, оскільки після недавньої смерті чоловіка я залишилася сама в іншому місті. Тому дуже дякую міській владі за такий чудовий терцентр і чудових людей, які підтримують нас у складні часи.
Ми теж у захваті від самовідданості наших колег! Так тримати!
